Театральний хардкор від Gyula Noesis

28/08/201629/08/2016 Надія Стефурак

Gyula Noesis демонcтрує всі гріхи людства, всі бажання і примхи живої істоти. Такий театр є скандальним, провокуючим, радикальним і руйнівним. Кожному часові притаманна естетика. Чи має описаний вище експеремент театральну естетику? Вірно буде сказати, що має. Заперечення традиційної театру і гарно скроєні психологічні моменти театрального хардкору, перш за все висвітлені у маніфесті автора. Можливо, це не новинка, бо в свій час простежується схожість у театральній практиці футуристів, дадаїстів, сюрреалістів.

Вистави «Лондон» і «Оскар». Просто про складне

24/05/201624/05/2016 Надія Стефурак

23 травня на фестивалі «Мельпомена Таврії» відбувся показ двох вистав. Вистава «Лондон» (Перша сцена сучасної драматургії Драма. UA.) і вистава «Оскар» (Київський муніципальний академічний театр ляльок).
Спільним у цих постановка є внутрішній конфлікт. Маленька людина з власними думками і системою цінностей робить вибір.

«Холстомір. Історія коня». Динаміка 3.0

22/05/201622/05/2016 Надія Стефурак

Якщо ви дивились фільм «Матриця», то можете уявити наскільки композиція The matrix revolutions – Tetsujin підкреслює пластичні малюнки на сцені. Музика досить театральна, тому це хороший приклад як можна поєднати сучасне звучання з трагічною, але філософською історією Льва Толстого.

«Зірка або інтоксикація театром» – класний стьоб на театр

21/05/201622/05/2016 Надія Стефурак

Чому я використала це слово? Характерним для стьобу є створення перебільшеного, театрального ефекту. Іншим важливим елементом виступає несподіванка і новизна. Сьогодні вважається стильно вміти стібатися, робити це з розумом, тонко, не переходячи межі дозволених морально-етичних норм чи пристойності. В такому випадку – це мистецтвом.

10 хвилин театру by STEBLAKIZM

13/04/201613/04/2016 Надія Стефурак

Герої акційного дійства є цікавими образами кочівників, які мандрують простором і часом. Вони голодні, втомлені і сліпі. Кочівник, який у своїх мандрах керується власною метою, потрапляючи в середовище іншої культури, її не асимілює: свій світ везуть з собою.

Баба Качулєнка: «Вим’я козі шию, личмани для нечисті, байбараки, кожухи і хвости бісам»

12/03/201613/03/2016 Надія Стефурак

«Меланки» – то така імповізована комедія. На вулиці самі для себе розігрували театралізовані сценки. Наприклад, доїли Козу і то було так: Баба тримає Козу за голову, потім Дідо тримає Козу, а Баба доїть. Цигани ворожєт, пристають один до одного, придумують собі забавки (дурачітсі між собов). Ведмедя Циган тримає на курмані. Ведмедя веде, а Ведмідь не хоче йти. Тоді Циган дістає батіг і як по землі чвахне, тоді Ведмідь зразу чемний стає.

Як знищити шедевр? Вистава «Спляча красуня» (реж. В. Заржецкій)

25/01/201625/01/2016 Марія Бикова

Постановка призначена в основному для дошкільної аудиторії, тобто для маленького глядача, чию увагу потрібно вміти залучати і, що важливіше, вміти її утримувати протягом цілого дійства. Тому режисер прийшов до тієї думки, що якщо в спектаклі буде багато всього яскравого і незвичного (у контексті казки), то вистава стане строкатою приманкою, яка допоможе маленькому глядачеві всидіти на місці. На жаль, через свою невиправдану строкатість ця приманка і виглядала безглуздо.

Так, гілля калин похилилося. У «Безодні» ми провалилися

26/12/201526/12/2015 Таня Стерняк

Чи не надто прямолінійно зі сцени нам кричать про війну, смерть і біль, виходячи у військовому обмундируванні? Це не театральний костюм, наближений до реального, а справжня військова форма, котрої зараз так не вистачає на Сході. Дивно, що ще бруківки з Майдану не привезли…

Вистава «Благодарний Еродій» – плід духовного самопочування людини

23/10/201524/10/2015 Надія Стефурак

Режисер В. Кучинський створив виставу так, що психологічно «Благодарний Еродій» несе в собі античні принципи життєвих реалій у сучасній формі. Тому на очах у глядача відкривається не лише історія Еродія, а й закладаються філософські погляди – етичні питання: проблема людини, її природа і щастя.

Театр – невігластво і глупота

23/09/201524/09/2015 Надія Стефурак

Я грав чемного актора, я грав психолога, інтелігента, бандита, а на одинці був непоміркованим неврастеніком з ознаками шизофренії і алкоголізму. Однак, я нічим не відзначився, мої ролі були малими, а я малим актором.

Частина 2. Смачна полуниця з гірчинкою. Прелюдія і реалізація на сцені

08/08/201509/04/2016 Надія Стефурак

Тема другого дня фестивалю театрів «Молоко» – істина у дрібницях. Хтось обдумує своє життя через красу природи, хтось не може натішитися матеріальним світом, а хтось створює власний світ через театралізовані ролі.

Частина 1. Погляд в минуле і в майбутнє. Краса і потворність в образі війни

07/08/201522/08/2015 Надія Стефурак

В Одесі вже другий день фестивалю театрів «Молоко». Організатори взяли за ціль змінити думку глядача про театр. Що ж сьогодні актуально?

«Театр «Парадигмаріум» та проект «ROOD» – сремо на гламур»

24/07/201524/02/2016 Надія Стефурак

«Театр «Парадигмаріум» та проект «ROOD» – СРЕМО НА ГЛАМУР!!!
Ось як для нас виглядає війна і вона… без сучасно-виміряної «естетичної» краси…» Такими словами описує війну і новий театральний проект «Rood» режисер, автор ідеї, Олександр Журавель.

Нове театральне шоу від Дмитра Богомазова

21/07/201514/08/2015 Наталія Губрій

Музика, що у недавніх постановках Д. Богомазова («Веселощі сердечні, або Кепка з карасями», «Наше містечко») підживлювала драматичну дію, налаштовувала на атмосферу, спонукала глядача до певної емоції, та просто ставала драйвовим нервом вистави, нарешті вихлюпнулась на поверхню. Свідченням цього є народження мюзиклу «Співай, Лола, співай» в Академічному театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра.

Андрій Приходько: «Театр – це секс. Секс – це партнерство»

30/06/201513/08/2015 Вікторія Солов'юк

На жаль, редакцію попросили видалити інтерв’ю з морально-етичних міркувань. Вибачте, будь ласка, за незручності.

Світ – автобус, а ми в ньому пасажири

17/04/201513/08/2015 Надія Стефурак

Постава драматургії минулих епох чи сучасної хвилі завжди стає своєрідним випробуванням для режисера. Де виникла помилка? Що необхідно допрацювати? Як створити щось нове і не втратити зв’язок з глядачем? Ці питання постійно задають собі митці. Однак, як вже було сказано, кожна постановка – це експеримент, випробування для всіх.

Частина 3. Недитяча проблема дитячого театру

20/03/201509/04/2016 Аліна Ципіна

Чому в архівах наших театрів більш за все казкових творів? Звісно, у казці немає нічого поганого. У ній перші уроки моральності і добра. Але примітивне зло і підсолоджене добро не виховує дітей. Переважання виключно позитиву, бажання відгородити дитину від конфліктів, проблем і, найголовніше, від реальності – естетичний канон, який звичайно використовується у дитячих постановках. Вважається, що дитині морально важко сприйняти нещасливий фінал історії.

«Якби випала змога прожити життя ще раз, я б стала актрисою!»

26/02/201514/08/2015 Таня Стерняк

Інколи я починаю сперечатися із критикою в свою адресу і переконувати в своїй правоті, але, коли залишаюся наодинці, то все обмірковую. Не шукаю виправдань, а шукаю причини для того, щоб помилки більше не трапилося. Я завжди хочу чути правду, але, на жаль, не завжди її чую.