Невольник повинен бути вільним

Режисер-постановник – н.а. України, лауреат Національної премії України ім.Т.Шевченка Федір Стригун
Художник-постановник – Мирон Кипріян
Музичне оформлення – Іван Небесний
Хормейстр – Оксана Ржепецька
Балетмейстер – Олена Балаян
Асистент режисера – Юрій Чеков
Помічник режисера – Костянтин Шелест, Михайло Рудко, Костянтин Ткаченко

Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької, вистава «Невольник». Це одна із режисерських робіт Ф. Стригуна, яка за традицією та почерком постановника «носила вишиванку» та мала чималий розмах у залученні акторів. Вистава піднімає питання важливості свободи у житті. Людина щаслива лише тоді, коли вона вільна від пут влади, обставин, страхів та почуттів. «Воля – дорожча за життя», саме такою є ідея вистави за Шевченком.

У «Невольнику» розкрито одну із сторінок історії України – полон козаків турецьким військом. Проте, основний конфлікт є значно глибшим. Під полоном розуміється та міцна примарна клітка, яка сковує нас. Життя часто ув’язнює, не даючи можливості нам почувати себе вільними.

Питання свободи відноситься до ряду вічних тем, яке є актуальним і до сьогодні. Та попри вдале ідейне наповнення вистави, їй бракує свіжості. Сценічне вирішення не цікаве. На передньому плані, по обидва боки, пеньки, позаду – міст встановлений півкругом. Задник ж красується великим проектором, котрий і стає основним об’єктом визначення місця дії. На тому ж проекторі у фіналі подано відеоряд історії України від давнини до сьогодні, у якому підкреслено страждання, невдачі і супротив українців. Фінальним слайдом є помаранчева революція, як надія на краще.

Такий хід мав навпаки сприяти осучасненню вистави, проте враховуючи, що від вищезгаданої події пройшло 10 років, це навпаки робить виставу більш архаїчною.

Музичний супровід теж не зовсім сповна виконує свою функцію у виставі. У фіналі музика накладається з відеорядом, що створює зайвий дискомфорт глядачу у сприйнятті.

Щодо вербальної частини вистави, хотілось би закцентувати на відсутності витримки темпоритму. Перша дія є більш насиченою, проте дуже затягнутою, друга ж – навпаки, мало дієва та надто швидкоплинна.

Єдиним вдалим моментом, на мою думку, у виставі була масовка, яка на час дії є одним злагодженим організмом, який вражає своїм масштабом та колоритом.

Фото з сайту театру www.zankovetska.com.ua