Задумник гри чудної – Володимир Кучинський
Сотворитель образів – Богдан Поліщук
Навчителі пластики та рухів – Андрій Водичев, Ольга Семьошкіна
Забави з голосом та співом – Тамара Ґорґішелі
Гра світла і візії – Володимир Стецькович
Екзистенційні принципи філософського самопізнання людини ховаються і в сучасному українському вимірі. Йдеться насамперд про внутрішньолюдське буття, яке повинно сприяти на позитивне відношення до свого роду, свого внутрішнього і зовнішнього «Я». Психологічний стан має бути побудований на вдячності своїм батькам, сприяти поглибленню творчої самореалізації та вибору між вченням і псевдокультурним рішення жити.
Проблема безкінечного пошуку себе, щастя людини і гармонії особистості простежується в творчості Григорія Сковороди. Реалії життя – це тонка спіраль. Вижити і залишитися справжньою людиною в XXI ст. важко. У сфері впливу технічних і гуманітарних наук людина залишається на межі між намальованим і справжнім.
Григорій Сковорода – видатний поет, філософ, фундаментальний учитель-гуманіст, просвітитель і представник етико-моральних цінностей.
Львівський театр Леся Курбаса – це філософська школа. Кожна вистава несе глибину тексту і образів. В цьому театрі важливо розуміти, що актор – це той, хто говорить тут і зараз. Актор апелює до участі глядача. А голос розглядається як голос всього тіла і голос, який примушує до співучасті публіки.
У виставі «Благодарний Еродій», за жанром чудний глум за текстами Г. Сковороди, присутнє енергетичне очищення, що у результаті приносить просвітлення. Театр, завжди, вибудовував ілюзію – «фіктивний космос». Про це свідчить тандем режисера вистави Володимира Кучинського та творця гри світла і візій Володимира Стецьковича.
«Нашарування простору» у сучасному розумінні – це таке просторове вирішення, що створює відчуття віртуальних реальностей, які часто зараз обігруються в новому театрі.
Паралельні світи поруч, і щоразу матриця може змінити їхнє розташування. Так і в театрі завіса може обмежити простір між акторами і художнім рішення вистави.
Театр Леся Курбаса – це зміст, смислове навантаження, що легко розбавляється театральним дійством: балаганом в котрому постають візуальні, музичні і хореографічні пласти.
У центрі подій Еродій (актор О.Онещак) і мавпа Пішек (актриса Т. Горгішелі). На драматургічних принципах побудови постави відбувається діалог між ними. Відверта, спокуслива і допитлива мавпа Пішек – це образ східної красивої дівчини, яка нібито знає все та надмірно іронізує вчення Еродія – хлопця з особливим поглядом на світ.
Ціль філософа не просто демонстрація точки зору на суспільне виховання, у такому випадку вистава перетворилась просто на конфлікт смаків та істин буття людини.
Режисер В. Кучинський створив виставу так, що психологічно «Благодарний Еродій» несе в собі античні принципи життєвих реалій у сучасній формі. Тому на очах у глядача відкривається не лише історія Еродія, а й закладаються філософські погляди – етичні питання: проблема людини, її природа і щастя.
Подібно до Сократа, так мислитель Еродій (актор О. Онещак) закликає мавпу Пішек (актриса Т. Горшішелі) вислухати його теорію культурного виховання.
Його власна самопрезентація містить у собі фасцинацію, яка відіграє не останню роль у створенні загального враження. Цим самим слугує внутрішньою формою особистіcної експресії.
Фасцинація (від. лат. fascino – чарівництво, чаклунство), що наразі тлумачиться як зачаровування, маніпуляція.
Він закликає людей пізнавати самих себе, адже шлях до щастя лежить через самопізнання своїх здібностей і нахилів до певного виду діяльності.
«Скрізь він мов би на покуті ставив найперший обов’язок кожної людини: перш за все спізнати самого себе», так писала про Сковороду С. Русова.
Утопічним ідеалом Сковороди є благородство і вдячність. Тому основною темою, що простежується у виставу є етично-моральні цінності.
У Мавпи Пішек (актриса Т. Горгішелі) інші пріоритети. Вона використовує тактику красування назва якої «амонізація» за іменем грецького міфологічного героя Адоніса.
Можливо, це лише мої власні трактування образу. Однак, суть цього методу здійснюється як підсвідомо так і свідомо.
Так міркування щодо впливу на глядача образ мавпи є доволі привабливим, але по суті нерозумним. Це інграціація, що полягає в тому, щоб догоджати, інколи підлабузнюватися і погоджуватися, щоб здаватися привабливим.
Темпоритм вистави є змінним. На початку темпоритм вистави – scherzando (грайливо), так Пішек, Мавпенята, Пиявиці та Хор входять в зал з піснею, тягнуть корабель по умовному морі (перед сценою шар розсипаного рису). Вони в яскравих театральних костюмах, виражаючи візуальне протиставлення головному герою. Еродій натомість діє зі своїм темпоритмом, врівноважено починає діалог. Відповідно до піддій вистава змінюється, а з нею і ритміка.
Поставу «Благодарний Еродій» можна умовно поділити на окремі події у нашому випадку «піддії», які в діалогах мають спільну структуру. Завдання таких піддій розкрити окремі частини однієї істини, котра постає перед глядачем в кінці постави.
З кожною наступною піддією темпоритм змінюється і зростає напруження, назву його con forza (із силою), де на слово реагують всі пласти вистави.
Пізніше відбувається кульмінація, ще один драматичний елемент діалогу. В кульмінації завершується діалог і лунає пісня, що у результаті зіткнення двох начал приносить просвітлення. Духовне стає наявним у життєвій конкретиці. Лірична пісня супроводжується позитивним настроєм, оскільки сам текст покликаний сприяти «душевному спокою», згідно з планом автора, має прийти в душу учня.
Вистава «Благодарний Еродій» – це комбінація, де першим компонентом є класичний ідеал людини, а другим його просвітницька діяльність.
У просторовому вирішенні постави простежується алхімія людини і її окремі частинки (дух, душа, тіло і енергія). Трансформація і символізм яйця як вищого прояву народження.
Мізансцени побудовані по принципах уподібненості макрокосмосу до мікрокосмосу. А метафоричне мистецтво поетики і дійства у поставі – це складова єдиної великої сили.
Розуміння філософії Г. Сковороди і філософії режисера В. Кучинського приходять через алхімію, відчуття ритму, стилю і медитації.
Фотографії Ольги Дмитрів http://dmytriv.com.ua
