Є два види таємниць: таємниця тварин і таємниця людей. Таємниці тварин можна сміливо відкривати, якщо ти для прикладу не боїшся виїхати в гори і зустрітись зі звіром наодинці, очі в очі. Або щоб відкрити їхню природу існування, потрібно вивчати який аспект фізичного світу. Таємниці людей різні: вони приховують те, що самі про себе не знають, боячись показати свої страхи іншим і цим відчути слабкість своєї природи.
Фестиваль «Мельпомена Таврії». День 2.
Тбіліський державний академічний російський драматичний театр імені Олександра Грибоєдова представив виставу «Холстомір. Історія коня». Я не розказуватиму про знакові вистави, які були до цього чи про ті, які паралельно відбуваються зараз, бо їх є достатньо.
Особливість тбіліської постановки у тому, що вона про два види таємниць. Автор відображає нам страхи людей і їхню жорстокість. Також є і таємниці тварин, котрі мають, що сказати про своє життя, про відчуття любові і вірності.
Робота автора інсценізації і режисера-постановника Автанділа Варсімашвілі непроста, але дуже смілива і красива, адже в таких поставах ховається таємниця людини.
Страх смерті у снах символічно зображається у вигляді змії. А як бути з немічною старістю? Трагічна сповідь за мотивами Льва Толстого «Холстомір. Історія коня» – це відкриття потаємних думок, нових горизонтів.
Про що люди думають, коли на їхніх очах відбувається історія? Від маленького жеребця до старого нікому не потрібного коня – душевне одкровення з мудрістю, прощенням і трагічним кінцем.
Основи
Сильною складовою є музичне оформлення над яким працював Заза Коринтелі (Зумба). У спектаклі використана музика Juno Reactor/Don Davi.
Juno Reactor — музичний колектив, який поєднує у своїх композиціях електронну, оркестрову та етнічну музику. Якщо ви дивились фільм «Матриця», то можете уявити наскільки композиція The matrix revolutions – Tetsujin підкреслює пластичні малюнки на сцені. Музика досить театральна, тому це хороший приклад як можна поєднати сучасне звучання з трагічною, але філософською історією Льва Толстого.
У виставі присутній мінімалізм. Обертове коло використано для зміни подій і для динаміки. Вільний простір дає можливість акторам постійно тримати публіку.
Динамічна, жива і справжня природа тіла відображається на сцені, з черговим виходом Холстомєра, який мандрує у трьох часових просторах.
У виставі в образі Холстоміра є три особи: старий кінь (актор Валерій Харютченко), кінь у розквіті сил (актор Іване Курасбедіані) і молодий жеребець (актор Лаша Гургенідзе).
Ірреальний сценічний простір створює художник вистави Міріан Швелідзе. Видовище змінюється завдяки різному співвідношенню його складових мас, світлового стану, колірних відношень, деревяних скульптур. Усе це відбивається у внутрішньому світлі сценічних форм. У виставі присутня особлива виразність кольорової палітри сцени у темно-синьому світлі.
Пластика театру виражає сценічну дію як особливу форму, пластику акторів і окремих мізансцен.
Ця вистава – це композиція, яка поєднала в собі художню та музичну складову, а також увібрала в себе смислове навантаження. В результаті ми бачимо цілий процес творення історії як єдине цілісне рішення. Динаміка 3.0 – техніка, професіоналізм і справжня людська природа.
Глибокі моральні цінності ховаються між рядками тексту тому, щоб зрозуміти їх, треба відсторонитися від своїх думок і своєї свідомості. Тільки внутрішні відчуття відкривають нам шлях до невідомості.
Таємниці людей і їхня жорстокість призводять до неабиякого конфлікту людини і природи. Про що люди не говорять? Які у них забобони і чому присвоюють собі те, що їм не належить? Все це можна побачити у виставі «Холстомір. Історія коня» Тбіліського театру імені Олександра Грибоєдова.
