У червні 2023 року запорізький театр-лабораторія Vie закрив сезон прем’єрою. Музично-філософське дійство під назвою ELECTROСКОВОРОДА досліджує творчий доробок Григорія Сковороди крізь призму сучасної електронної музики та хореографії. П’ятнадцять текстових фрагментів, які зачіпають теми свободи, національної ідентичності та самопізнання, перенесені у абстрактно-психоделічний світ, створений художницею Євою Алвор та медіахудожником Max1Rybalko. Музичну партитуру склав диджей сendrura, хореографію поставила Євгенія Царегородцева.
ELECTROСКОВОРОДА – на 100% експериментальний проєкт, який дозволив команді театру на шість місяців поринути у творчі пошуки, щоб прокласти місток між українським минулим та майбутнім.Після прем’єри митці поділилися враженнями від роботи над музично-філософським дійством.
Ольга Донік, авторка ідеї, режисерка: «Все почалося у 2022, коли Україна святкувала 300-річчя Григорія Сковороди. Центральна міська бібліотека запропонувала театру долучитися до урочистостей та доповнити їхню лекцію про мандрівного філософа чимось експериментально-театральним. Нас довго вмовляти не треба! Ідея покласти тексти Сковороди на німецьке техно народилася миттєво. Після того ми тиждень драйвово репетирували, а потім натхненно відіграли 20-хвилинний перформанс у читацькій залі бібліотеки. Сподобалось і виконавцям, і глядачам, тож ми вирішили перетворити цей перформанс на обʼємене музично-філософське дійство».
Єва Алвор, художниця, дизайнерка костюмів: «Моя робота в проєкті ELECTROСКОВОРОДА почалася з того, що мені написала Оля Донік. Вона вже деякий час спостерігала за моїми роботами в Instagram, запросила на виставу і розповіла про ідею проєкту та попередні напрацювання. Так співпало, що напередодні я вже проектувала інсталяцію до 300-річчя Григорія Сковороди, шукала інформацію про його життя, читала тексти його трактатів. Мені була близька ця тема. Від театру не було якогось строгого технічного завдання та рамок, тому мені було легко втілювати в ескізах своє бачення та символізм творчості філософа. Робота над ELECTROСКОВОРОДА була поєднанням свободи та довіри до мене, як до художника».
Андрій Лятуринській, актор: «Скажу по правді, до початку роботи над ELECTROСКОВОРОДА філософія Сковороди для мене вкладалася в 500-гривневу купюру і те, що можна на неї купити. Але тепер я не забуваю що “все злото – то болото” (сміється). Але в процесі підготовки я відкрив для себе велику кількість чудових текстів, які змушують замислитись над дійсно важливими речами. І головне – я сам кайфував від того що роблю! Мені дуже важливо було відчути свободу під час створення цього дійства! Я пропонував свою музику і манеру прочитання текстів і ніхто мені не казав що це неправильно, бо все йшло від душі і серця, саме так як заповідав Григорій Савич».
сendrura, діджей, актор: «ELECTROСКОВОРОДА для мене – безкінечна музична лабораторія, яка вчить робити неможливе – вибір. Як передати розуміння філософії геніального майстра, в якій закладені високі змісти буття людини та всесвіту? Коли треба зробити паузу і працювати на повній тиші? Де можна «насипати» басами максимально, щоб єдність козацького бароко та електричного футуризму звучала беззаперечно? Який матеріал буде співзвучним, а де, наприклад, німецьке техно 160 bpm вже буде тумач? І як прийти до великої та водночас простої сковородинської гармонії? Ці та багато інших питань переслідують мене. Після премʼєри навіть ще більше».
Анастасія Гусліста, актриса: «Електро музика чудово підходить під тексти філософа ,тому що електронщина – це свобода, це вільне звучання нереальних звуків, які можуть перенести нас у щось прекрасне. Коли ти віддаєш своє тіло в цій музиці і ще при цьому усвідомлюєш філософію Сковороди – це справжній релакс або медитація. Ти відпускаєш всі свої проблеми і просто кайфуєш під хвилі музики та візуалізації».
Max1Rybalko, медіахудожник, графічний дизайнер: «Для мене цей проєкт став квінтесенцією всіх форм та задіяних сенсорних відчуттів, що колись були у театрі-лабораторії Vie. Від того самого промінчика світла на темній сцені до інтенсивної динаміки проекції, пластики акторів та музики. Саме тому стояла задача передати цю унікальність, як в дизайні афіші, так і в відеоматеріалах самої проекції».
Єва Алвор, художниця, дизайнерка костюмів: «В елементах візерунків на костюмах можна прочитати впізнавані образи: Дерево Життя, Сонце, Всевидяче Око, яке пізнає невидиме з видимого. Фонтан Григорія Сковороди, який уособлює “нерівну усім рівність” благодаті Бога. Ліс мирських пут, які так легко відволікають від Істини. Череп як символ того, що фізичне існування неминуче завершується, коріння, що простягається в минуле і світ Наві, та гілки, що тягнуться в майбутнє. Руки людей, які тягнуться до Віри та пізнання Бога».
Max1Rybalko, медіахудожник, графічний дизайнер: «Кажучи про проекцію, режисери попросили мене втілити в життя картини, що намалювала для концептів костюмів акторів Єва Алвор. Це стало справжнім викликом для мене, тому що ідеї цих статичних картин неможливо було втілити класичним способом мальованої анімації, тож я знайшов вихід, досить неочікуваний, але сучасний водночас – штучний інтелект. За допомогою штучного інтелекту мені вдалось створити сюжетні відрізки до кожної з картин, зробити апскейл та зкомпонувати у повноцінні футажі для використання у виставі. Цей процес був для мене абсолютно новим, але в той же час дуже цікавим».
Ольга Донік, авторка ідеї, режисерка: «Еклектика – ДНК цього проєкту. Актори, вдягнені в кімоно з яскравими аплікаціями, танцюють під меланхолійний Lo-Fi та агресивний breakbeat, перемежаючи це контактною імпровізацією та пародією на народні танці. Може здатися, що це не поєднувані речі, але в цьому і полягає наше мистецьке дослідження».
Євгенія Царегородцева, хореографка: «Я намагалась взяти щось зі усіх стилів, якими я володію. Звісно більшість хореографії дісталась контемпорарі, але це тільки 60% від загального об’єму. Головною задачею для мене було підкреслення змісту текстів хореографією, тому для цього я вирішила не зосереджуватися на одному стилі, бо це заганяє тебе у рамки. У роботі з акторами я використала принципи контемпорарі, бо його ж може танцювати кожен, а отже через його принципи набагато легше побудувати зв‘язок зі своїм тілом без зайвих затисків.»
сendrura, диджей, актор: «Завжди цікаво поєднувати багато дисциплін в одному творчому продукті, особливо з полярних культурних пластів, епох, жанрів, стилів, технологій. Не дивлячись на те, що Сковороди більше 200 років немає, електронна музика вважається багатьма штучною (неживою), проекції зроблені нейромережею, яка теж складається не із кісток та мʼяса, ця вистава справжній лайв, бо її носіями є цікаві, молоді, амбітні і живі люди, в яких палає бажання пізнавати себе та оточуючий світ. Що як не дух Сковороди нас підштовхує на цей шлях»?
Артем Ушаков, актор: «На сцені головне ВСЕ: тексти, музика, танці, костюми, анімація. Все це існує в різних просторах і за чим саме буде спостерігати глядач – його вибір».
Анастасія Гусліста, актриса: «Поєднання старих текстів із сучасною електронною музикою та візуалізацією створює майбутнє. Це можливість показати світу щось нове: нові сенси, нове звучання. Це нагадування, що ми Українці були і будемо незалежні завжди».
Артем Ушаков, актор: «Цей проєкт – місток між минулим і майбутнім, який проходить через наш час, це момент, який застигає і йде впродовж всього дійства, це те, що неможливо назвати нічим. Таке відчуття, ніби я сліпа людина, яка намагається зрозуміти, що таке колір ніколи його не бачивши, але при цьому я усвідомлюю, що воно є і що це щось прекрасне».
Max1Rybalko, медіахудожник, графічний дизайнер: «Музично-філософське дійство ELECTROСКОВОРОДА створене для глядачів, які готові до розширення кордонів пізнання нових форм та їхніх комбінацій».
Анастасія Гусліста, актриса: «Я хочу ,щоб якомога більше людей приходило на нашу музично-філософську терапію та звільнили свій мозок, своє тіло від затисків і впустили в себе дух ELECTROСКОВОРОДИ – дух свободи. Щоб вони стали частиною музики і кайфували з нами. А потім хотіли творити і розвивати нашу Україну. Хто як не ми»?
Світлини: Edward Rider, Альона Зубкова
